Українці в світі:

Telegram
Facebook
YouTube
TikTok
UNA © 2026

Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України
UNA © 2026

Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України
Оксана Дмитрієва (народна депутатка): Війна – колосальне навантаження на психіку, яка дуже сильно впливає на репродуктивну функцію

Оксана Дмитрієва (народна депутатка): Війна – колосальне навантаження на психіку, яка дуже сильно впливає на репродуктивну функцію

07.02.2023 10:59:38

– Пані Оксано, чи існує в інших країнах практика збереження репродуктивного матеріалу військових?

– Так, у багатьох. Робота над законопроєктом розпочалася на початку літа, коли наші лікарі приїхали з Великої Британії, де були у відрядженні, й кажуть: "Слухай, Оксано, а чому в нас такого немає? У Британії такий закон є, і він працює".

Потім я була у Вашингтоні, спілкувалася на цю тему з військовими. Мені сказали, що у США всі військовослужбовці здають репродуктивні клітини для замороження. Стали цікавитися в країнах, котрі зіштовхнулися з війною й котрі відряджають своїх військових у зону бойових дій. Усі залишають свій репродуктивний матеріал.

– Проте не всі ж приходять із війни скаліченими…

– Вони можуть повернутися живими-здоровими, але війна – колосальне навантаження на психіку, яка дуже сильно впливає на репродуктивну функцію. Повернулася молода людина з фронту, руки-ноги цілі, всі органи на місці, а зачати дитину не виходить. І ми хочемо дати їй можливість мати свою дитину. Це добровільно, і для воїнів це буде безкоштовно.

– У процесі підготовки законопроєкту визначалися клініки, які здатні гарантовано зберегти репродуктивний матеріал воїнів і мають необхідні медикаменти?

– Ми спілкувалися з міністерствами, Національною службою здоров'я, Київським університетом післядипломної освіти, з центрами репродуктивної медицини, де є кріобанки, та іншими клініками, які беруть участь у державній програмі репродуктивного здоров'я для цивільного населення. У зв'язку з війною чимало громадян виїхало, і залишилося досить багато медикаментів, призначених для цієї програми. Тож можна стартувати без значних вкладень.

– Чи немає загрози, що "якісний" репродуктивний матеріал, скажімо відомого спортсмена, воєначальника, "піде наліво"? Тобто ним скористається не його власник, а хтось інший? Колись, наприклад, жінки хотіли мати дитину від Чингісхана, Наполеона...

– Ну хіба що сам власник захоче, щоб його репродуктивний матеріал "пішов наліво"… Це карна справа.

– Яка процедура юридичного оформлення здавання на зберігання репродуктивних клітин?

– Людина, котра здає свій репродуктивний матеріал, заповнює документ, де зазначає, кому вона залишає його й на який термін: на рік, два, на все життя. Може зазначити, що тільки вона має право ним розпоряджатися. Або ж може побажати, щоб, скажімо, через три роки його клітини пішли в загальний банк. Проте це може бути тільки за згодою пацієнта.

– Чи контролюється якість репродуктивного матеріалу, що потрапляє в кріобанк?

– Так, і дуже ретельно. У кріобанк потрапляють лише якісні клітини. Я теж про всяк випадок здавала свої репродуктивні клітини. Можу запевнити, проходить їх ретельний відбір. Із моїх 20 відібрали тільки 10.

Перед здачею пацієнта розпитують про генетичні захворювання в родині, а потім фахівці вивчають усі особливості репродуктивного матеріалу з допомогою дуже чутливих приладів, – наука зробила крок далеко вперед.

– Якщо воїни (він або вона) загинули, вони можуть стати батьками своїх дітей після смерті?

– Що стосується жінок – за рахунок сурогатного материнства і тільки у своїй країні. Репродуктивні клітини не вивозяться. Вдова полеглого, звісно ж, може завагітніти з допомогою збереженого її чоловіком репродуктивного матеріалу.

– А скільки це коштуватиме для держбюджету?

– Ми обговорювали це питання з Міністерством охорони здоров’я і НСЗУ, попередньо прораховували вартість зберігання. Ціна зберігання клітин військових-чоловіків упродовж одного місяця становить 500-600 грн. Зберігання репродуктивних клітин військових-жінок – трохи дорожче. Але основні витрати лягають на препарати для вилучення яйцеклітин у жінок. Це 30-40 тисяч гривень на жінку. Препарати вже є – закуповувалися в рамках програми репродуктивного здоров'я. Однак багато жінок відклали питання материнства або виїхали з країни. Тому ці дорогі препарати з невеликими змінами нормативної бази можуть бути використані для наших захисниць. Тож поки що для закупівлі препаратів додаткові кошти не потрібні.

Читайте також: