
Сучасна європейська безпека має будуватися навколо розвідки, а не кількості озброєння. Досвід України демонструє необхідність швидкої адаптації до нових загроз
Про це повідомляє інформаційний портал "UNA" із покликанням на "РБК-Україна".
У реаліях сьогоднішнього поля бою розвідка перестала бути допоміжною функцією. Вона стала центральним елементом безпекової спроможності, без якого не працює високоточна зброя, ППО чи знищення логістики противника.
За словами генерал-майора Іллі Павленка, ексзаступника начальника ГУР, оборона перетворюється на запізнілу реакцію без належних розвідувальних даних.
Досвід України, на думку Павленка, дозволяє виділити фундаментальні уроки для нової європейської архітектури безпеки.
Урок 1: Розвідувально-ударний контур. Сенсори, аналітика та засоби ураження мають працювати як єдиний організм. Перевагу отримує той, у кого максимально короткий шлях від виявлення цілі до удару.
Урок 2: Війна адаптацій. Росія постійно навчається та змінює тактику. Європейська практика оборонних закупівель, що триває роками, є критичною вразливістю, тому безпека має стати системою постійного оновлення.
Урок 3: Бойові інновації. Головною перевагою є швидкість переходу технологій від ідеї до бойового застосування. Показовим прикладом є ефективність середньоглибинних ударів по ворожій інфраструктурі.
Урок 4: Протидія операціям впливу. РФ намагається підірвати політичну волю Європи. Окрім цього, Москва масово вербує громадян країн Глобального Півдня, що становить пряму загрозу для ЄС через міграційні мережі.
Урок 5: Україна як донор безпеки. Український бойовий досвід є практичною необхідністю для Європи. Інтеграція України в євроатлантичну систему безпеки не повинна розглядатися як віддалений політичний жест.
Урок 6: Активне стримування. Стримування РФ вимагає спільних зусиль: сильної армії, єдиного виробництва зброї та спроможності завдавати ударів по воєнній машині противника, його логістиці та фінансах.
Павленко резюмував:
Так, Європі потрібен новий арсенал. Але цей арсенал - це не лише зброя. Це розвідка, технології, промисловість, стійкість, політична воля, робота із суспільствами поза межами Європи та здатність діяти разом. Україна вже є частиною цього арсеналу. Питання лише в тому, наскільки швидко ми разом перетворимо цей досвід на спільну систему безпеки, яка не просто реагуватиме на агресію, а випереджатиме її.